//

Банки та онлайн-піратство

Як виявилось потім, після арешту Артема Вауліна, у 2016 році два латвійські банки перераховували гроші піратському торент-трекеру Kickass Torrents (КАТ). «Агент, який відрекомендував себе як електронний комерсант, направив власникам КАТ запит про розміщення реклами на сайті. Зав’язалась переписка, і врешті у грудні була названа ціна – 300 доларів в день, а також рахунок для перерахування грошей – LV32RIBR00185170N0000JSC у латвійському Reģionālā investīciju banka…. Повторний обмін кореспонденцією був здійснений у лютому цього року, та знову названо рахунок у Reģionālā investīciju banka.» (цит. Latvijas Sabiedriskie Mediji ). У березні американці перерахували нібито за рекламу півтори тисячі доларів, і їм підтвердили, що гроші отримані. В англійській версії статті є цікаве уточнення: «Після надання банківської інформації представник КАТ проінструктував агента: «Будь ласка, ніде у банківських платіжках не вказуйте КАТ».
У березні американці перерахували нібито за рекламу півтори тисячі доларів, і їм підтвердили, що гроші отримані. В англійській версії статті є цікаве уточнення: «Після надання банківської інформації представник КАТ проінструктував агента: «Будь ласка, ніде у банківських платіжках не вказуйте КАТ».
У 2017 році асоціація латвійських банків прийняла саморегулюючий документ, направлений на відбілювання галузі. В тому ж році міжнародне об’єднання журналістів «Центр розслідування корупції та організованої злочинності» зробило заяву, що зусилля у боротьбі з відмиванням коштів в банківській сфері Латвії «занадто повільне». 9 травня 2018 року пройшла перша зустріч нової «Групи співробітництва» латвійських банків. Вона була створена з метою «відновлення зруйнованої репутації банківського сектору Латвії».

ПІРАТСТВО АНОНІМНО, ДО ЧОГО ТУТ БАНКИ
Є два типи платежів тим, хто порушує право інтелектуальної власності. Якщо пірат пропонує платну підписку або оплату завантаження контенту, йому потрібен платіжний посередник. Це може бути або платіжна система (наприклад, VISA чи MasterCard), або сервіс грошового обміну (наприклад, Paypal). Ключова різниця між цими двома видами платежів – в тому, що операції з кредитними картками відбуваються між двома банками, де покупець та продавець – клієнти цих банків. А в сервісах грошового обміну угода відбувається безпосередньо між покупцем та продавцем.
У 2014 році Office for Harmonization in the Internal Market (OHIM), Europol та Eurojust провели конференцію, присвячену онлайн-піратству. Одним із ключових тезисів на ній було те, що злочини у сфері інтелектуальної власності відносяться до правопорушень, які «залишають грошовий слід».
Піратство – це бізнес, і найчастіше зовсім не «малий». Одна з найбільш ефективних стратегій боротьби з ним – перекрити йому фінансові потоки. Цей підхід назвали «слідувати за грошима», follow the money.
Тому компанії-контрагенти, залучені в екосистему піратства, грають вирішальну роль у боротьбі з ним. Це озвучено у звітах «2016 U.S. Intellectual Property Enforcement Coordinator Annual Report On Intellectual Property Enforcement» та «Copyright enforcement online: policies and mechanisms». Останній презентувала у 2016 році Європейська аудіовізуальна обсерваторія (ЕАО). Пілотні програми, задіяні у боротьбу з онлайн-піратами операторів платежів, вже розпочаті у Великобританії, Іспанії та Італії. Оператори платежів – банки та платіжні системи – у всьому світі співпрацюють з урядами та правовласниками, разом протидіючі піратству.
У тому числі блокують онлайн-платежі за товар, який порушує права інтелектуальної власності. Наприклад, правоохоронний орган Канади «Королівська канадська кінна поліція» та банки домовились про механізм «повернення минулих платежів». Поліція приймає скаргу від компаній та населення про платежі шахраїв, перевіряє її, а потім разом з банком знімає з рахунку шахрая всі отримані ним кошти за певний, досить тривалий, період часу. Це позбавляє інтернет-злочинців засобів існування. Така процедура ще більше стимулює банки слідкувати, кому вони відкривають рахунки. (Цит. Handbook of Research on Counterfeiting and Illicit Trade).

ВСЯ СПРАВА В РЕПУТАЦІЇ?
У регуляторних та банківських політиках порушення права інтелектуальної власності відноситься до розділу «відмивання коштів».
Одна з найбільших загроз, яку являє собою участь банків у відмиванні коштів – це можливі скандали з перевірками та наступна втрата довіри до банку. Після фінансової кризи 2008 року більшість фінансові заклади піддалися контролю. Якщо виявилось, що банк знав, що діяльність його клієнта була пов’язана з відмиванням коштів, потенційні ризики для нього виходили далеко за межі юридичних проблем.
Держнагляд у фінансовій галузі зростає у багатьох країнах, особливо – в останні п’ять років. Держрегулятори слідкують за банками, за їх активністю в плані «сірих транзакцій». Це приводить до змін в банківських політиках та в практиці. Довіра, репутація – цей нематеріальний актив для банків особливо важливий та напряму пов’язаний з їх економічним благополуччям.
Витяг із корпоративної політики банка Blom Bank France SA Paris вказує: «Одним з важливих методів усунення репутаційного ризику є ведення бізнесу з прийнятними клієнтами, а також політика та процедури для попередження злочинної діяльності. Політика боротьби з відмиванням коштів означає, що кожному клієнту приділяється достатня увага, щоб визначити його репутацію та зрозуміти , чи хоче банк вести бізнес з даним клієнтом.»
У політиці Piraeus Bank AD Beograd є спеціальна програма «Знай свого Клієнта». Вона допомагає запобігти банку приймати участь у відмиванні коштів. Банк поділяє всіх своїх клієнтів на 4 категорії, від «низького ступеню ризику» до «дуже високого ступеню ризику». Згідно даних Міжнародної коаліції у боротьбі з шахраями (ІАСС), у світі близько 200 банків, які користуються подібними класифікаціями.
Якщо виявляється, що через банк проходили гроші шахраям, це може стати надбанням громадськості і нанести установі репутаційний збиток. Наприклад, у американської страхової компанії АВА Insurance Services є навіть спеціальний пакет для банків «Кібер-страхування. Витрати на зв’язки з громадськістю»: відшкодування банку витрат на репутаційний менеджмент після збитків внаслідок платежів онлайн-шахраям. Не допускаючи грошових переказів онлайн-піратам, банки підтримують репутацію цивілізованого бізнесу, що захищає авторські права.

ЧОМУ ЩЕ ЦЕ ПОТРІБНО БАНКАМ
Уявимо собі абонента ТБ послуги, який оплатив її карткою через інтернет. Якщо провайдер ТБ послуги при цьому порушує права інтелектуальної власності, правовласник може зупинити його роботу, подавши заяву до поліції. І покупець, який вже оплатив послугу, залишається без телебачення. Скоріше за все, він захоче повернути свої гроші. А у провайдерів платного телебачення найчастіше є зареєстровані юридичні особи та рахунки в банках, вони відкрито збирають плату за свою послугу.
На сайтах, які захищають права споживачів, серед іншого є порада: подивіться, яка політика вашого банку по відношенню до шахраїв? Який захист вони надають? Чи будуть вони відшкодовувати гроші за шахрайські транзакції?
І багато банків так роблять. Вони реагують на звернення клієнтів про те, що ними були перераховані кошти за товари, проте сам товар так і не був отриманий. Допомагають повернути гроші, якщо виявиться, що отримувач – шахрай.
Цитуючи статтю видання «Гроші.UA», юридично банк може повернути гроші потерпілому з рахунка/карти шахрая за рішенням суду. Проте повідомляти про зловживаннях в банк, який тримає рахунок недобросовісного торговця, потрібно. Служба безпеки банку проведе внутрішнє розслідування та буде вживати заходи, аби мінімізувати ризик шахрайства у майбутньому.
Крім того, знаючи реквізити отримувача, спеціалісти служби безпеки зв’язуються з власником рахунку та «переконують» його повернути гроші. «Як повідомили «Грошам» в ПриватБанку, дуже часто саме такі «переконливі» прохання спрацьовують на користь клієнта – кошти шахраї повертають добровільно….У «ПриватБанку» вже достатньо давно існує практика компенсації втрачених в результаті шахрайських дій коштів клієнтів, якщо не встановлена вина та причетність до шахрайства самого клієнта.»
Банк «ГЛОБУС» повідомив нам, що у нього є відділ боротьби з шахрайством, як інтегрована частина служби безпеки.
Банк «Восток» сказав, що в його структурі є підрозділ протидії шахрайству. Його основна задача – «протидія спробам внутрішнього та зовнішнього шахрайства, спрямованого на заволодіння грошовими коштами чи іншими матеріальними, комерційними чи інтелектуальними цінностями банку і його клієнтів».
У Комітеті електронних платежів European Business Association уточнюють, що в структурі банків є підрозділи, які відповідають за виявлення тих чи інших шахраїв, які намагаються оформити кредит за допомогою підроблених документів, можуть бути спроби проведення несанкціонованих операцій за платіжними картами, а також інші виді ризиків. За певний напрям можуть відповідати різні підрозділи, методи роботи та специфіка також відрізняється.

Постанова Правління НБУ №417 «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» говорить про те, що банк може призупинити здійснення фінансових операцій, якщо вони містять ознаки злочину, визначеного Кримінальним кодексом України. Підозра перевіряється Держслужбою фінмоніторингу. У результаті вона приймає рішення про те, чи продовжити блокування рахунку чи відновити його роботу.

Стаття 1074 Кримінального кодексу України дозволяє блокувати банківські рахунки в таких випадках:
– – рішення суду чи у випадках, передбачених законом;
– – зупинка фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацію (відмиванням) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму, фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
– У деяких банків, особливо міжнародних, є політика по відношенню до блокування платежів у тих чи інших випадках. Вона покриває сферу відмивання коштів, в тому числі, продажі краденого контенту.
Таким чином боротьба з піратством вигідна банкам ще й тому, що вони захищають своїх клієнтів і економлять свої ресурси на судові розгляди.
Банк може заблокувати операції за рахунком клієнта, якщо при зарахуванні коштів у нього виникла підозра про джерело походження зарахованих коштів. Або якщо операція носить ознаки, які підпадають під Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Після блокування банк повідомить про це спеціально уповноважений орган.

РОЛЬ ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ
Платежі з використанням банківських карт знаходиться під постійним контролем міжнародних платіжних систем. VISA та MasterCard декларує свою політику безпеки в інтернеті давно. Щоб захистити власників своїх карт від зловживань, VISA Europe заявляє своїм 3700 банкам-партнерам, що всі транзакції з ними мають бути законними. На офіційному сайті MasterCard є розділ «Антипіратська політика». На офіційному сайті VISA є розділ «Інтелектуальна власність», де описано дії платіжної системи у випадку виявлення оплати за контент, що порушує права інтелектуальної власності: «Отримавши необхідну інформацію, VISA зробить дії з виявлення Еквайера Продавця, направить скаргу Власника права інтелектуальної власності відповідному Еквайеру та доручить Еквайеру почати розслідування Продавця. Якщо Продавець відмовиться припинити продавати товари, про які йде мова, або якщо Продавець не наддасть докази у підтримку законності продажу Продавцем товарів, про які йде мова, очікується, що Еквайер припинить обробку платежів VISA для цього Продавця».

Коментує менеджер інноваційних проектів по платіжним картам Управління ризик-менеджменту Банку Кредит Дніпро Тетяна Кир’янова: «Згідно вимог міжнародних платіжних систем VISA та Masterсard, банки зобов’язані проводити перевірку контенту сайту торговця, який звернувся в банк для підключення до послуги «Інтернет евайерінг». За надання можливості торговцям (провайдерам) приймати оплату за несанкціонований перегляд/розповсюдження контенту правовласника, захищеного правом інтелектуальної власності, з використанням платіжних систем до банку можуть бути застосовані штрафи. Тому на даний момент – в умовах стрімкого росту електронної комерції – фінустанови зацікавлені в тому, аби налагодити відносини з правовласниками в частині виявлення торговців (провайдерів), які розповсюджують відеоконтент несанкціоновано».

Правовласники вже використовують таку політику платіжних систем для захисту свого контенту. Дмитро Левін, керівник Центру моніторингу контенту телегрупи StarLightMedia: «Ми збираємо всі данні для передачі VISA. Платіжна система проводить свою перевірку та підтверджує, чи є правопорушення. Далі відбувається блокування сервісу в системі, вони відключають еквайера, через якого підключено продавця, і він більше не може приймати платежі. MasterCard діє так само. У банках нам підтвердили, що після перевірки платіжні системи звертаються в банк та можуть виставити штраф, при чому достатньо великий. А далі банк може перевиставити його еквайеру, а той вже самому сервісу».

Не дивлячись на налагоджену та системну роботу, іноді все ж відбуваються ситуації, коли платежі йдуть «не туди». Платіжні системи встановлюють для себе певний максимально допустимий рівень таких платежів. Якщо у країні цей рівень перевищує допустимий, регіональні офіси можуть вживати додаткових заходів для блокування платежів. На даний момент, як вважають платіжні системи, в Україні він на низькому рівні.

ДУМКА УКРАЇНСЬКИХ БАНКІВ
Ми спитали українські банки, чи готові вони доєднатись до боротьби з онлайн-піратами разом з правовласниками. Банк «Восток» визнав, що: «Удосконалення захисту прав інтелектуальної власності та боротьби з піратством є важливим аспектом успішного розвитку інформаційного простору в державі у цілому, банківських та платіжних систем».
Банк «ГЛОБУС» повідомив про свою готовність до співробітництва з правовласниками та назвав «корисним» створення загальної робочої групи для опрацювання механізмів.
«Кредит-Дніпро» говорить, що в Україні банки при зарахуванні коштів на рахунки клієнтів у випадку виникнення підозр про джерело їх походження мають відносити подібні операції до таких, які підпадають під норми Закону («Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення») та відповідно блокувати витратні операції за рахунком клієнта, та подавати інформацію про ці операції та їх учасників у Спеціально уповноважений орган. Довести, що контент, розміщений на відеоресурсі, є піратським та визначити легальність доходів, в тому числі й від продажу продуктів, захищених правом інтелектуальної власності, можливо в тому випадку, якщо у правовласників є претензії щодо піратського контенту сайту, про це було заявлено в суді, яким винесено відповідне рішення, в тому числі й про блокування рахунку клієнта. Банки в такому випадку виконують рішення суду та взаємодіють із судом в частині надання підтверджуючої інформації.
ОТП Банк у коментарі сказав, що дотримання ліцензійних політик банку регламентується відповідними процедурами і виконується в рамках вимог стандарту ДСТПУISO 27001. «На сайті банку завжди доступна Публічна політика відповідності правам інтелектуальної власності АТ «ОТП БАНК». Комітет електронних платежів European Business Association: «Співробітництво з правовласниками у боротьбі з порушниками права інтелектуальної власності можливе. Необхідно розуміння зон відповідальності, дій, яких очікують від учасників, можливих наслідків». Об’єднання банків та правовласників у цьому вітаємо».

ПІДСУМОВУЮЧИ
Звичайно, пірат може користуватись не банківським рахунком, а грошовим онлайн-обміном, що дозволяє напряму відправляти гроші продавцю. Але, відповідно до дослідження Міжнародної коаліції по боротьбі з шахрайством, якщо сайт пропонує для платежу не банківські системи, а інші методи оплати, це відвертає споживачів від покупок на сайті.
Пірат може змінити банк і навіть платіжну систему. Проте тут може допомогти коаліція банків. Коли соціально відповідальні бізнеси об’єднуються, це сильно ускладнює життя нелегальному бізнесу.
Правовласники готові разом з банками створити робочу групу, яка розробить оптимальний механізм співробітництва по піратам. Вона може як вводити нові саморегулятивні обов’язки, так і пропонувати механізми дій в межах законодавства про попередження використання банківської системи для відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом.
«Правовласники вже почали частково звертатись до платіжних систем та банків з метою блокування платежів піратам, і цей процес у будь-якому випадку буде масштабуватись», – говорить керівник української антипіратської Ініціативи «Чисте небо» Катерина Федорова. – «Ми розуміємо, що банки найчастіше не можуть знати, хто із клієнтів здійснює злочин, в даному випадку, порушує права інтелектуальної власності. Це достовірно знає лише відповідний правовласник. Але при цьому банки все одно можуть бути оштрафовані за співробітництво з торгівцями, що порушують закон. Тому «Чисте небо» готове допомагати та інформувати про ті компанії, до яких у правовласників, бажаючих долучитись, є претензії».
30 травня 2018 року українські правовласники розширили сервіс blacklists.org.ua і тепер надають на ньому новий «чорний список»: провайдерів ТБ послуги. Він інформує учасників ринку про наявність претензій від правовласників до конкретних провайдерів телебачення. Сам сервіс blacklists.org.ua був створений правовласниками ще у 2017 році. Тоді він був направлений на рекламодавців, на ньому розміщується список урл сайтів, до яких є претензії від правовласників. «Чисте небо» пропонує правовласникам доєднатись до формування списків сервісу.

  

Discussion

Comments are closed.