//

Круглий стіл рекламної галузі «Легально працювати в онлайні – реально»

31 травня 2018 року в рамках КМФР відбулася вже друга зустріч рекламного ринку, організована Ініціативою «Чисте небо» спільно з Всеукраїнською рекламною коаліцією за сприяння Української антипіратської асоціації (УАПА). Темою зустрічі стало обговорення результатів взаємодії правовласників і рекламодавців за рік.

Модератор зустрічі Андрій Осипов, адвокат, експерт Міжнародного республіканського інституту, зазначив, що рекламний ринок є тим, хто може внести свої корективи і змінити напрям вітру у давньому протистоянні тих, хто створює контент, і тих, хто його краде.

Керівник Ініціативи «Чисте небо» Катерина Федорова поділилася динамікою змін на рекламному ринку:
– Популярні сайти, що порушують права інтелектуальної власності, з топ-50 поступово закриваються або знижується їх відвідуваність, тобто вони отримують менше рекламних бюджетів
– Реклама відомих брендів все менше з’являється на цих сайтах
– Все більше рекламодавців слідкують за результатами розміщення реклами в Інтернеті та намагаються знайти можливості уникнення розміщення на таких сайтах, незважаючи на технічні складності – особливості закупівель реклами в онлайні
Але:
– З’являються нові сайти, що порушують права правовласників
– На них фіксується реклама інших брендів
– Виникають технічні помилки, тому реклама іноді ненавмисне потрапляє на них

Катерина зробила висновок, що український ринок лише на початку шляху боротьби із піратством і його наслідками, і не варто зупинятися – видимий результат точно буде.

Щоб розміщувати рекламу в онлайні легально, Ініціатива «Чисте небо» пропонує такі рішення: сервіс blacklists.org.ua (чорні списки), моніторинг реклами, який організовує УАПА (алгоритм попередження), звіти Gemius Pirate Blacklists Alarm (механізм оперативного сповіщення).
– На blacklists.org.ua щомісяця розміщується список сайтів, до яких у правовласників є претензії.
– Кожен місяць УАПА проводить моніторинг розміщення реклами на цих сайтах, попереджає бренди про випадки фіксації реклами,
а в разі системного розміщення – публікує результати на своєму сайті.
– На початку року дослідницька компанія Gemius вивела окремий звіт по сайтам з blacklists.org.ua, і якщо має місце рекламний показ українському Інтернет користувачеві на сайті зі списку, рекламодавець отримує миттєве емейл-сповіщення.

Катерина також презентувала оновлений сервіс blacklists.org.ua – тепер всі бажаючі не лише можуть отримати перелік сайтів, до яких у правовласників є претензії, а й одразу ознайомитись із результатами моніторингу реклами на цих сайтах. Більш того, сервіс пропонує відслідковувати джерело розміщення реклами за допомогою utm- міток.
Ця опція була позитивно сприйнята рекламодавцями і агенціями, і вони погодились, що інструмент зручний і корисний.

Ігор Михайлов, заступник голови УАПА, представив аналіз розміщення реклами на сайтах, що порушують права інтелектуальної власності, згідно свого моніторингу за період з жовтня 2017 по травень 2018.
ТОП-10 брендів, які найчастіше фігурували у моніторингу, і їх рейтинг за кількістю виявлених принтскринів:

За цей період збільшилась кількість правовласників, які подають претензії до сайтів-порушників, хоча й не значно. І приємно, що бренди, які отримують листи-попередження, в більшості випадків позитивно реагують на такі сповіщення і намагаються розібратись, щоб надалі уникати таких розміщень.
УАПА звернулись до агенцій з пропозицією для оперативності подальших дій надсилати листи-попередження і їм, якщо буде отримувати інформацію щодо брендів, які з ними працюють. Але для цього агенції мають на початку кожного місяця звернутись до УАПА та надати список брендів, які їх цікавлять.

На зустрічі виступили Марта Вірчинська, директор з маркетингу і розвитку бізнесу Gemius, та Гранжина Бієнковська, старший менеджер проекту Gemius. Вони розповіли, що у Польщі теж функціонує аналог сервісу blacklists.org.ua, але у публічну площину не виносяться бренди, які на них розміщували рекламу. Хоча, як вважає Марта Вірчинська, це дієвий інструмент, і впевнена, що в Україні це дасть хороші результати.
Колеги з Gemius поділились своєю статистикою по Польщі: у ТОП-10 галузей бізнесу, які розміщують рекламу на піратських сайтах, входять: дозвілля (41%), торгівля (19%), фінанси/страхування (17%), медіа/книжки (9%), одежа (3%), техніка (2%), авто (1%), подорожі та туризм (1%), телекомунікації (1%), інше (7%).
А от в Україні ¼ усіх брендів, які розміщують рекламу на піратських сайтах – з торгівельної галузі.
У квітні 2018 року в Україні на піратських сайтах розміщували рекламу більш, ніж 400 брендів. Для порівняння в Польщі – 250.
У Польщі Gemius почали працювати з локальною антипіратською асоціацією Sygnał з грудня 2016, випереджаючи Україну на рік. За цей рік у Польщі змінилась картина розміщення реклами по індустріях – в 2017 лідером була також торгівля (32%), а в 2018 торгівля (19%) поступилася лідерством дозвіллю (41%), яке вимірює, в основному, рекламу ігор та розваг.
В Україні реклама на «чорних» сайтах з категорії дозвілля займає 20%.
І що ще показово: в Україні відсоток рекламних показів на піратських сайтах відносно всіх інших сайтів становить від 2 до 4%, в Польщі це менше 1%.

Нік Стрінгер, Віце-Президент з Глобального співробітництва та операцій, Trustworthy Accountability Group (TAG) розказав про TAG – міжгалузеву ініціативу, створену в 2014 році IAB США, ANA та 4A’s, для боротьби з кримінальною діяльністю під час розміщення реклами в digital.
TAG працює у 4-х напрямках:
1. Знищення шахрайського рекламного трафіку;
2. Боротьба зі шкідливими програмами;
3. Боротьба з піратством в Інтернет, що підтримується рекламодавцями,
4. Сприяння brand safety шляхом введення прозорих правил гри.

Дослідження, проведене компанією E&Y, показало, що дохід, отриманий піратами від онлайн реклами на сайтах, що розміщують медіа контент нелегально, в США в 2016 році оцінювався в 111 мільйонів доларів. Якби не зусилля індустрії, таких організацій як TAG, то піратські ресурси заробили б ще 177 мільйонів доларів. Тому поточні зусилля галузі щодо боротьби з піратством знизили прибуток піратських сайтів на 48-61%.

Джослін Гуіттон, 1й секретар, Голова торгово-економічного сектору Делегації ЄС в Україні, розказав, як питання захисту прав інтелектуальної власності розглядаються в ЄС. Це відбувається на двосторонньому рівні за допомогою створення робочих груп і підкомітетів. Під час переговорів щодо міждержавної торгівлі питання захисту прав інтелектуальної власності зазвичай включають у двосторонні і регіональні угоди, пропонуючи ті ж самі методи захисту і процедури, що використовують в ЄС.

Єврокомісія також залучає до обговорень і робочих груп по захисту прав інтелектуальної власності пріоритетні країни-партнери. Питання захисту інтелектуальної власності включається до торгівельних угод з метою моніторингу їх імплементації та обговорення нових законодавчих та інших ініціатив в країнах-партнерах Євросоюзу. А також обговорення дій, що впроваджуються країнами-партнерами задля зниження кількості фальсифікацій та піратства.

З метою забезпечення захисту прав інтелектуальної власності ЄС складає відповідний звіт, а також нещодавно почав складати власний «Список 301»: країн за рейтингом розповсюдженості піратства та ступеню протидії держави цьому.
Україна наразі знаходиться в другому списку пріоритету.

Зараз Європейська Комісія (ЄС) працює з групою зацікавлених сторін над створенням Меморандуму про взаєморозуміння (МПВ). Мета Меморандуму: відмовитись від розміщення реклами на веб-сайтах і в додатках (наприклад, на мобільних пристроях, планшетах або настільних ПК), що порушують права інтелектуальної власності в комерційних масштабах, тим самим мінімізуючи фінансування порушників через зменшення прибутку від реклами.

МПВ дозволяє застосовувати більш широкий підхід, що ґрунтується на оцінці ризику, тим самим кредитуючи підхід TAG з Сертифікації Проти Піратства як спосіб дотримання вимог МПВ.

TAG підтримує Меморандум та закликає компанії долучатися. Очікується, що остаточний варіант МПВ буде запропонований в Брюсселі наприкінці червня.

Фінальним акордом зустрічі було проведення круглого столу, учасниками якого стали Ярослава Антіпіна, IAB Ukraine, Аліна Руль, Razom, Аліна Ємець, Razom, Олександра Беспалова, GroupM, Марта Вірчинська, Gemius, Гражиня Бієнковська, Gemius, Володимир Ілінг, УАПА, Катерина Федорова, Ініціатива «Чисте небо».
«Зараз піднімати питання про абсолютно легальний бізнесе в Україні зарано, але дуже радує, що кількість компаній, для яких дане питання актуальне – зростає як зі сторони рекламодавців, так і зі сторони основних гравців ринку (РА, підрядники). Razom communications підтримуи сервіси Ініціативи «Чисте небо» і активно впроваджує їх для всіх клієнтів групи. Зокрема, ми дуже раді співпраці з УАПА і «Чистим небом» і вдячні за відкритість та готовність допомагати нам у відслідковуванні сайтів з нелегальним контентом», – повідомила Аліна Руль, Chief Digital Buying Officer razom communications.

Обговорення найгарячіших питань показало, що проекти і сервіси, що пропонує Ініціатива «Чисте небо» та її партнери позитивно сприймаються учасниками ринку, вони є зрозумілими і корисними. Зупинились на тому, що співпраця не припиняється, і діалог триває.

  

Discussion

Comments are closed.